1 June 2021

Дівчинка, війна та вірші

Колись ми розповідали вам про маленьку дівчинку Настю, що співала «під ялинкою» пісню, присвячену українським солдатам. Це був новий 2015-й рік. Суперіор тоді оселив родину Насті, що була змушена тікати з окупованої території.
Минули роки, родині довелось повернутися в рідний дім. Дівчинка подорослішала, але залишилась справжнім патріотом, з тими самими палаючими очима. Сьогодні, нажаль, ми не можемо назвати її повне ім’я. Свої вірші Настя пише під псевдонімом. Бо пише вона в сьогоднішній донецькій школі, українською мовою…

Одного разу ми спитали в Насті: який подарунок вона хотіла б до свята. Дівчинка відповіла так: «Мені б дуже хотілося, аби наші бійці, можливо, колись, мали змогу прочитати мої вірші».
Ми в Суперіор переконані, що дитячі мрії мають здійснюватися, і не «колись», а сьогодні.
Вдячні видавництву «Золоті сторінки» та особисто Семену Гену за видання книжки, дякуємо Східному оперативно-територіальному об’єднанню Національної гвардії України та особисто Дмитру Бруку за те, що збірка віршів вирушає до наших хлопців у зону АТО.
Дякуємо Настуся тобі за те, що ти саме така.
Зі святом.
З днем захисту дітей.

***
На даху вже гніздилися ластівки,
Курить димом старенька труба.
Розірву я на серці всі застібки,
Хай потішаться біль та журба.
Я залізу на дах, ноги звісивши,
Буду просто дивитись в блакить.
І ніхто не посміє пригнітити
Ту спокійну і затишну мить.
Я залізу на дах, я не зламана.
У затишші духмяних лугів
Сльози вкриють обличчя, поранене
Крижаними уламками слів.
Анастасія Соняшник, 12 років

Коментар